Свято Тихвінської Львівської Сльозоточивої ікони Богородиці

 

9 липня, у день вшанування Тихвінської Львівської Сльозоточивої ікони Пресвятої Богородиці, у Свято-Георгіївському кафедральному храмі міста Львова було звершено святкове Богослужіння.

Божественну літургію у цей день очолив Хустський і Виноградівський Марк, якому співслужили  митрополит Білоцерківський і Богуславський Августин, архієпископ Люблінський і Холмський Авель (Польська Православна Церква), архієпископ Мукачівський і Ужгородський Феодор, архієпископ Володимир-Волинський і Ковельський Володимир, єпископ Львівський і Галицький Філарет, духовенство Львівської єпархії та гості у священному сані.

На малому вході єпископ Філарет удостоїв кліриків єпархії богослужбових нагород: ключаря Свято-Георгіївського храму прот. Назарія Швеця — митрою; секретаря єпархії прот. Олександра Іванченка, прот.Андрія Гнатюка, прот.Павла Давиденко та прот.Василія Тузяка — хрестом з прикрасами.

Після читання Євангелія митрополит Марк звернувся до всіх присутніх зі словами проповіді.

Наостанок був звершений Хресний хід навколо храму, після чого Владика Філарет привітав усіх зі святом та подякував архієреям та гостям за спільну молитву.

Напередодні ввечері, 8 липня, було звершено святкове Всеношне бдіння за Афонським уставом, яке очолив митрополит Білоцерківський і Богуславський Августин у співслужінні архієпископа Люблінського і Холмського Авеля, єпископа Львівського і Галицького Філарета, духовенства Львівської та інших єпархії.

***

Історія Тихвінської ікони Богородиці повита таємницями. Згідно Церковного Передання саме цей образ Богоматері написав сам апостол Лука. До ІV століття ікона знаходилась в Антіохії, після чого була перенесена до Константинополя. Пізніше, незадовго до падіння столиці, ікона зникла і була знайдена на річці Тихвінці, поблизу берегів міста Тихвін. З того часу ікону стали іменувати Тихвінською а її шанування розповсюдилося всім світом. Однією із чудотворних копій цієї ікони став образ Богоматері, які був написаний для Іллінського скита, що на Святій Горі Афон. У 1877 році цей образ прославився тим, що на іконі були помічені сльози, які витікали з очей Богородиці. З того часу ікона стала іменуватися Тихвінською Сльозоточивою. Сам Іллінський скит був населений монахами, які прийшли з території України, тому після звістки, що у Львові, тоді австрійському місті, у 1901 році було зведено православний храм на честь великомученика Георгія Побідоносця, братія обителі вирішила в дар храму написати копію своєї святині. У 1905 році копію чудотворної ікони було доставлено до Георгіївської церкви і з того часу ця ікона вшановується православними львів’янами. У 1997 році, в наслідок численних свідчень про чудодіяння від цієї ікони, Священний Синод УПЦ проголосив Львівську копію Тихвінської ікони Богородиці чудотворною. З того часу ікона іменується Тихвінською Львівською Сльозоточивою іконою Пресвятої Богородиці і щодня приймає з молитвою численних прочан та віруючих львівян.

ФОТОРЕПОРТАЖ тут>>>

Поделиться в соц. сетях

Опубликовать в Google Buzz
Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники
This entry was posted in Без рубрики. Bookmark the permalink.

Comments are closed.